“Вoна запитaлa його:” За скільки ти пpoдаєш яйця? ” ‘ Стapий продавець відпoвiв, 2’25 грн за яйцe, мадам. ” ‘ Вoна сказaла йому: “Я вiзьму 6 яєць зa 10 грн, абo я пiдy. ”

“Вона запитала його:” За скільки ти продаєш яйця? Старий продавець відповів, 2’25 грн за яйце, мадам. ” Вона сказала йому: “Я візьму 6 яєць за 10 грн, або я піду. ”

Старий продавець відповів: “Ви хочете взяти їх за ціною, яку ви хочете. Може бути, це хороший початок, тому що я не зміг продати навіть одне яйце сьогодні. ” ‘

Вона взяла яйця і пішла, відчуваючи, що виграла. Вона сіла в свою шикарну машину і пішла в шикарний ресторан зі своїм другом. Там, вона і її друг, замовили все, що їм подобалося. Вони їли трохи і залишили багато того, що вони замовили. Потім вона пішла оплатити рахунок. Обід обійшовся недорого, за рахунком всього 265 грн, вона дала 300 і залишила здачу на чай.

Цей інцидент, можливо, був цілком нормальним для власника, але, дуже болючим для бідного продавця яєць. Суть в тому, що. Чому ми завжди показуємо, що у нас є сила, коли ми купуємо у нужденних? І чому ми даруємо тим, хто навіть не потребує нашої щедрості?

Я колись прочитав у Лі Куан Ю (прем’єр-міністр Сінгапуру): .. “мій батько купував прості товари у бідних людей за високими цінами, навіть не дивлячись на те, що він їм не потрібен. Іноді він навіть звик платити за них . Я був стурбований цим і запитав його, чому він це робить? Тоді мій батько відповів з гідністю: “це благодійність, дитино”

Коли в піцерії Ви залишаєте 20-30 грн на чай (так прийнято!) .. то пам’ятайте про це коли біля базару проходите мимо бабусь з пучком петрушки або кропу за 3-5 грн

більшість з Вас не будуть ділитися цим повідомленням, але якщо ви відчуваєте, що люди повинні знати це – поділіться .. робіть добрі діла тихо і можливо колись нашим дітям не буде стидно за нас…