Сталася зі мною один раз така ось історія. Їду я в автобусі. Людей майже немає, місць купа вільних. І, уявіть собі, заходить в цей самий автобус жінка, їй років тридцять, вона справжня красуня. Описувати довго не буду. Скажу Вам так, все при ній і очей не відірвати.
Слідом за нею вбігає чоловік, який, судячи з усього, був упевнений, що забігти він не встигне, від того сильно поспішав, прямо-таки застрибнув, а в руках у нього велика і, мабуть, важка сумка. Автобус закриває двері і сильно смикається і чоловік, за інерцією, падає на ту саму жінку, але намагається встояти і все обертається так, що він не падає, але настає їй на ногу. «Ну що ж ви як слон справді», – сказала вона, – «невже не можна акуратніше?».
Чоловік винувато глянув на жінку і опустив очі, явно відчуваючи сором за свій вчинок, хоч, по суті, він не був в ньому винен.
Але жінка напала зі словами про те, що не можна бігати, потрібно було триматися і т.д. А чоловік підняв очі на леді і з усією жалістю в голосі промовив:
– «Жінка, але ви ж бачили що я не навмисне, тим більше що я перед вами вибачився, ну що мені ще зробити щоб ви заспокоїлися?»
Ось, я особисто, володію хорошою фантазією і навіть ось трохи відбитою, я б сказав. Але навіть з усім своїм ентузіазмом, я б підібрав будь-яку відповідь, але зовсім не ту, що сказала вона, збивши столку нас усіх. Отже, готові?
«Що, що, заміж мене візьміть».
Водій від несподіваної заяви, різко загальмував, зупинивши автобус, а в салоні повисла тиша. Навіть моя п’ятирічна дочка, що сиділа з дружиною ззаду, не наважувалася більше бурмотіти, а замовкла. Хочу зауважити, що у жінки на обличчі не було й натяку на жарт і вона незворушно продовжила дивитися в очі бідному чоловікові.
І тут уже не витримав я (ну як же без мене то), говорю – «чуєш, мужик, ти відповідай що небудь, подивися, публіка чекає».
Він подивився на мене, потім на нас усіх, перевів погляд на жінку і сказав
– «Я на наступній виходжу, ви зі мною?».
«Так» – твердим голосом відповіла вона. «Браво» – крикнув я і всі люди, хоч їх не було так багато, почали без будь-якої команди аплодувати.
Вони дійсно вийшли на наступній зупинці і я почув як подаючи йому руку на виході, вона сказала-«Мене Людмила звуть». Двері зачинилися.
Іноді під час роботи з банкоматом, картка може залишитися в ньому. Однак, вирішити ситуацію можна.…
Україна повільно, проте рухається до миру, і цей рух продовжуватиметься і надалі, прогнозує Магдалена Мочіовські.…
В останні роки серед населення все частіше набувають популярності вікна з пластику. В них закладені…
Зазвичай це стається взимку, коли кури повністю перестають нести яйця. Причин багато, холодно в курнику,…
Жила собі на білому світі маленька Пташка. Народилася вона у невеличкому селі й відразу загорілася…
Удару було завдано під час вивантаження ворожої техніки. Радник глави Офісу президента Олексій Арестович в…