У 2007 році життя сім’ї Артамкіних змінилося. У Варвари і Дмитра народилася п’ятірня – п’ять чудових, красивих дочок.
Ще будучи вагітною Варвара пішла на процедуру УЗД і там з’ясувалося, що під серцем жінка носить аж п’ять ембріончіков. Лікарів такий стан стурбував, і вони запропонували подружжю прибрати два ембріона, щоб в подальшому уникнути ризиків. Але Артамкіни люди віруючі, вони від цього відмовилися і вирішили, що як Бог дасть, так і буде.
Через таку багатоплідну вагітність лікарі відмовилися брати на себе відповідальність, тому Артамкіни поїхали народжувати за кордон. На 26 тижні вагітності на світ з’явилися п’ятеро дівчат, яких відразу ж поставили в інкубатор для недоношених діток. Малятка розвивалися добре, вони набирали вагу, згодом зміцніли і вирушили додому.
Як тільки вони прилетіли, в аеропорту щасливе сімейство вже зустрічали чиновники, які порадували Варвару і Дмитра гарною новиною – держава подарувала їм чотирикімнатну квартиру з ремонтом і меблями.
Звичайно, виховання одразу п’ятьох дітей дуже виснажувало молодих батьків, але завдяки підтримці один одного і родичів все у них вийшло.
«Після народження дочок було непросто усвідомити, що у нас п’ятеро дітей, п’ять нових життів. Але діти наповнили наше життя щастям. Мені завжди хотілося мати дітей, і я дуже рада, що у мене їх багато.
Ми з чоловіком переконані, що з однією дитиною набагато складніше, тому що вона відчуває постійну увагу батьків, а тому набагато частіше вередує. А коли дітей одразу п’ятеро, вони розуміють, що мама одна і не може розірватися », – згадує Варвара.
Дівчаток назвали Єлизаветою, Олександрою, Надією, Тетяною і Варварою. Як кажуть батьки їх донечки абсолютно різні: як зовні, так і за характером. Дівчинка, яка народилася четвертою, багато хворіла. У неї часто було запалення легенів, бронхіт і т.д. Однак з часом вона зміцніла.
У 2015 році сестри пішли в перший клас.
«Радує те, що дочки вчитимуться в одному класі, зможуть підтримувати одна одну!», – каже мама.
Зараз дівчаткам по 12 років, вони всебічно розвинені, з самого дитинства відвідують церкву. Своїм прикладом Артамкіни показали – коли поруч є надійне плече коханої людини, немає нічого неможливого.