В одну із столичних шкіл перестав ходити на заняття хлопчик. Тиждень не ходить, два … Телефону у Лева не було, і однокласники, за порадою вчительки, вирішили піти до нього додому. Двері відчинила Левова мама

В одну із столичних шкіл перестав ходити на заняття хлопчик. Тиждень не ходить, два … Телефону у Лева не було, і однокласники, за порадою вчительки, вирішили піти до нього додому. Двері відчинила Левова мама. Обличчя її було дуже сумне. Хлопці привіталися і боязко запитали:
– Чому Лев не ходить в школу?

Мама сумно відповіла:
– Він більше не буде вчитися з вами. Йому зробили опеpацію. Невдало. Лев більше ніколи не бачитеме і сам ходити не зможе …

Хлопці помовчали, переглянулися, і тут хтось із них запропонував:
– А ми його по черзі в школу водитимемо.
– І додому проводжати.
– І уроки допоможемо робити, – перебиваючи один одного, защебетали однокласники.

У мами на очі навернулися сльози. Вона провела друзів в кімнату. Трохи згодом, обмацуючи стіну рукою, до них вийшов Лева з пов’язкою на очах. Хлопці затихли. Тільки тепер вони по-справжньому зрозуміли, яке нещастя спіткало їхнього друга.

Лев важко вимовив:
– Добридень.

І тут з усіх боків посипалося:
– Я завтра зайду за тобою і проводжу в школу.
– А я розповім, що ми проходили з алгебри.
– А я з історії.

Лев не знав, кого слухати, і тільки розгублено кивав головою. По обличчю мами градом котилися сльози.

Після повернення хлопці склали план – хто коли заходить, хто які предмети пояснює, хто гулятиме з Левом і водить його в школу. У школі хлопчик, який сидів з Левом за однією партою, тихенько розповідав йому під час уроку те, що вчитель пише на дошці. А як затихав клас, коли Лев відповідав! Як всі раділи його п’ятіркам, навіть більше, ніж своїм!

Навчався Лев прекрасно. Краще вчитися почав і весь клас. Для того, щоб пояснити урок одному, хто потрапив у біду, потрібно самому його знати. І хлопці старалися. Мало того, взимку вони почали водити Лева на каток. Хлопчик дуже любив класичну музику, і однокласники ходили з ним на симфонічні концерти …

Школу Лев закінчив із золотою медаллю, потім вступив до інституту. І там знайшлися друзі, які стали його очима. Після інституту Лев продовжував вчитися і, врешті-решт, став всесвітньо відомим математиком, академіком Левом Понтрягіним.

Не злічити людей, які прозріли для добра.